Клас 6. Отруйні і інфекційні речовини

Клас 6.1. Токсичні речовини.

Знаки небезпеки

Токсичні речовини

(№ 6.1) Символ (череп і схрещені кістки): чорний; фон: білий; цифра “6” у нижньому куті

Можливі додаткові небезпеки

Легкозаймисті рідкі речовини

Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і десенсибілізовані вибухові речовини

Речовини, що виділяють легкозаймисті гази при зіткненні з водою

Корозійні речовини

Окислюючі речовини

Речовини, здатні до самозаймання

Речовини класу 6.1 належать до таких трьох груп упаковки залежно від ступеня небезпеки, яку вони становлять під час перевезення:

група упаковки I: сильнотоксичні речовини,
група упаковки II: токсичні речовини,
група упаковки III: слаботоксичні речовини

Клас 6.2. Інфекційні речовини.

Знаки небезпеки

Інфекційні речовини

6.2 У нижній половині знака можуть бути надписи “ІНФЕКЦІЙНА РЕЧОВИНА” і “В РАЗІ УШКОДЖЕННЯ АБО УТЕЧКИ НЕГАЙНО повідомити органи ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я”) Символ (три півмісяці, накладені на коло) і написи: чорні; фон: білий; цифра “6” у нижньому куті

До класу 6.2 віднесені інфекційні речовини. Інфекційні речовини – це речовини, про які відомо або є підстави вважати, що вони містять патогенні організми. Патогенні організми визначаються як мікроорганізми (включаючи бактерії, віруси, рикетсії, паразити, грибки) або мікроорганізми-рекомбінанти (гібриди або мутанти), щодо яких відомо або є підстави вважати, що вони є збудниками інфекційних захворювань тварин або людини. Інфекційні речовини включаються в підклас 6.2, і їм присвоюється номер ООН 2814 або 2900, в залежності від конкретного випадку, з урахуванням їх віднесення до однієї з трьох груп небезпеки на основі критеріїв, розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) і опублікованих у другому виданні (1993 роки) ВООЗ “Керівництво по біологічної безпеки в лабораторних умовах”. Група небезпеки характеризується патогенними властивостями організму, способом і відносною легкістю передачі, ступенем небезпеки, на яку наражаються індивід або особина і їх групи, а також можливістю лікування за допомогою відомих і ефективних превентивних препаратів і методів лікування.

Залежно від ступеня ризику до кожної групи небезпеки застосовуються такі критерії:

a) група небезпеки 4: патогенний організм, який зазвичай викликає важке захворювання людини або тварини, легко передається, прямо або побічно, одним індивідом (особиною) іншому і проти якого зазвичай немає ні ефективних методів лікування, ні ефективної профілактики (т. е. організм, який представляє високий ступінь небезпеки для індивіда або особини і їх груп);
b) група небезпеки 3: патогенний організм, який зазвичай викликає важке захворювання людини або тварини, але який в принципі не передається одним зараженим індивідом (особиною) іншому і проти якого є ефективні методи лікування або ефективна профілактика (т. е. організм, який представляє високу ступінь небезпеки для індивіда або особини, і незначну небезпеку для їх груп);
c) група небезпеки 2: патогенний організм, який може викликати захворювання людини або тварини, але який навряд чи представляє серйозну небезпеку і проти якого, хоча він здатний викликати гостру інфекцію в результаті свого впливу, існують ефективні методи лікування і ефективна профілактика, знижують ризик поширення інфекції (т. е. організм, який представляє помірну небезпеку для індивіда або особини і незначну небезпеку для їх груп).